Конспект уроку: Другорядні члени речення

Тема. Другорядні члени речення.

Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення; розвивати логічне мислення; виховувати культу­ру мовлення та спілкування.

Обладнання: підручник, картки, таблиця, дидактичний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

1. Завдання-гіпотеза.

— Доведіть або спростуйте тезу: «Слово другорядний означає: не ос­новний, менш важливий. Отже, другорядні члени речення менш важ­ливі для вираження думок».

2. Мовний експеримент.

— Спробуйте розповісти про свої канікули, вживаючи речення, що складаються лише з головних членів. Який висновок можна зробити про роль другорядних членів у мовленні?

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Опрацювання нового матеріалу

1.   Розповідь учителя.

(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний ма­теріал підручника.)

Крім підмета і присудка, в реченні виступають й інші повнозначні слова, які розширюють його зміст, пояснюючи окремі його члени.

У реченні Малесенька ластівка зранку співає пісні весняні (Олек­сандр Олесь) слово малесенька залежить від підмета ластівка і пояс­нює його, слово пісні означає той предмет, на який спрямована дія, ви­ражена присудком співає. Слово весняні пояснює додаток пісні. Такі повнозначні слова, що залежать від головних членів речення чи інших слів і пояснюють або уточнюють їх, називаються другорядними члена­ми речення.

Другорядні члени з іншими словами в реченні пов’язуються трь­ома способами: узгодженням, керуванням, приляганням. Вони ма­ють найрізноманітніші значення: вказують на якість предмета та його ознаки, на приналежність предмета, називають предмет, на який спря­мована дія, місце дії, час дії тощо.

Деякі другорядні члени речення одночасно поєднують два значен­ня. Наприклад: Моя Батьківщина — це поле без меж (М. Рильський). Без меж вказує на ознаку іншого предмета (поля). До нього можна по­ставити два запитання: поле (без чого?), поле (яке?).

У реченні другорядні члени речення синтаксично залежать від різ­них частин мови — від іменників, прикметників, дієслів, прислівни­ків тощо.

Залежно від ролі в реченні та значення другорядні члени поділя­ються на три групи: додатки, означення і обставини.

2.   Розповідь учнів.

(Користуючись опорною таблицею та знаннями з попередніх класів, учні розказують про означення, додаток і обставину.)

V.   Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з підручником.

(Учитель може запропонувати учням виконати вправу з підруч­ника.)

2. Тренувальне завдання.

— Прочитайте поезію, спишіть, підкресліть другорядні члени ре­чення.

Цей ліс живий

Цей ліс живий. У нього добрі очі. Шумлять вітри у нього в голові. Старезні пні, кошлаті поторочі, Літопис тиші пишуть у траві. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці На білі вальси радісних беріз. І сонний гриб в смарагдовій куфайці Дощу напився і за день підріс.

Багряне сонце сутінню лісною У просвіт хмар показує кіно, І десь на пні під сивою сосною Ведмеді забивають доміно. Малі озерця блискають незлісно, Колише хмара втомлені громи. Поїдемо поговорити з лісом, А вже тоді я зможу і з людьми.

(Ліна Костенко)

3.   Робота біля дошки.

— Прочитайте речення, знайдіть фразеологізми, випишіть і пояс­ніть їх значення. Пояснення запишіть. У реченнях-фразеологізмах під­кресліть другорядні члени.

1. Кожен живе своїм розумом, на чужий не зважає. (Є. Гуцало) 2. Тут Денис так глянув на Трохима, що у того усі жижки задрижали і в душі похолонуло. (Г. Квітка-Основ’яненко) 3. Орися сиділа позаду Василя ні жива ні мертва. (П. Автомонов) 4. Одним днем живе, як та качка: ряски нахапався, воло набив, і чого йому ще… (О. Гончар)

VI. Підбиття підсумків уроку

Творче завдання.

Складіть казку про те, як посварилися головні та другорядні чле­ни речення, бо всі хотіли бути головними і важливими.

VII. Домашнє завдання

1. Скласти речення, у яких подані слова і словосполучення виступа­ли б означеннями.

Високого зросту, великий, імені Т. Шевченка, з дерева, з карими очима, верхи, років двадцяти, зопалу, сьогодні, писати, брата, чорні.

2. Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).

 

Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий