Політичний, соціальний устрій та господарське життя Київської Русі

Конспекти

Мета:

  • формувати в учнів знання про політичний та соціальний  устрій,   господарське  життя   Київської, Русі;
  • удосконалювати навички роботи з історичними джерелами та на їх основі аналізувати історичні факти, узагальнювати матеріал, робити висновки висловлювати й аргументувати власну точку зору;
  • сприяти правовому вихованню учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, зошит, атлас, картки.

Основні поняття: держава, феодальна ієрархія, вотчина, селянські повинності, монархія, натуральне господарство, ремесло, торгівля.

Хід уроку.

І. ОРГПНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПРНИХ ЗНАНЬ

Запитання та завдання.

1)   Яку державу називають монархією?

2) Пригадайте з курсу всесвітньої історії відомі вам держави,  які були монархіями.

3)   Яку державу називають республікою?

4) Пригадайте з курсу всесвітньої історії відомі вам держави, які були республіками.

5)    Що таке демократія? Пригадайте походження цього терміна.

6)    Хто такі аристократи?

7)    Дайте визначення поняття «стани населення».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання.

Пригадайте політичний і соціальний устрій Київської Русі за перших князів.

Слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми з вами дізнаємося, як змінив­ся політичний і соціальний устрій Київської Русі за правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План.

  1. 1.     Політичний устрій.
  2. 2.     Соціальний устрій.
  3. 3.     Господарське життя.

 

1. Політичний устрій.

Розгляд питання про політичний устрій Київської Русі відбу­вається шляхом роботи учнів зі схемою .

Робота зі схемою.

Учитель звертає увагу учнів на схему, після чого вони вико­нують завдання.

Політичний устрій Київської Русі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київська держава до середини ХІІ ст. являла:

  • Ø за формою державного правління монархічну країну, але в різні періоди існування монархія була представлена то у формі єдиновладдя (одноосібна влада Великого князя), то у формі співуправління декількох князів, що із середини ХІІ ст. переросло в колективний сюзеренітет найбільш впливових і сильних князів;
  • Ø за формою державного устрою КР – федеративна держава, тому що територіальні одиниці (князівства і землі) мали ознаки державних утворень, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою;
  • Ø державний режим феодальна демократія;
  • Ø важливу роль відігравало віче – народні збори. Провідну роль у його скликанні і прийнятті рішень грали бояри і «кращі чоловіки», але брати участь у ньому могли й незаможні верстви населення;
  • важливу роль відігравали князівські з’їзди, що збиралися з ініціативи великих князів для обговорення питань збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів і правил успадкування престолу.

Завдання.

1) Визначте, монархією чи республікою була Київська Русь. Свою думку обґрунтуйте.

2) Відомий український історик О. Субтельний уважає,що в управлінні Київської Русі поєднувалися монархічна (князь), аристократична (боярська дума) і демократична (віче) тенденції. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

3)   Порівняйте політичний устрій Київської Русі IX—X та X—XI ст. Які зміни відбулися в управлінні державою? Чому?

2.  Соціальний устрій.

Розгляд питання про соціальну структуру Київської Русі по­чинається з виступів учнів, які заздалегідь підготували повідом­лення.

Метод «рольова гра».

На попередньому уроці шість учнів (відповідно до того, скіль­ки існувало станів населення) отримали завдання підготувати повідомлення про повсякденне життя й обов’язки «свого» стану. Учні виступають по черзі, відповідно до схеми: спочатку «князь», потім «боярин», далі — «міщанин» тощо. На уроці вони говорять від імені жителя Київської Русі. Можна також використати якісь елементи тогочасного одягу.

Під час виступів учнів складається схема (с. 75).

Запитання та завдання.

1) Розглянувши схему, спробуйте дати визначення поняття «соціальна структура».

2)   Назвіть соціальні верстви суспільства часів Київської Русі.

3)   Виявіть спільні риси між суспільством Київської Русі та середньовічного Заходу.

4)   Порівняйте соціальний устрій Київської Русі IX—X та X—XI ст. Які зміни в соціальній структурі суспільства відбулися? Чому?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Селяни

Раби (холопи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Кращі люди» Київської Русі

Великий князь представник правлячої династії Рюриковичів.
Духівництво поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи) і рядових священнослужителів (ченці)
Удільні князі Керували землями-князівствами, також належали до династії Рюриковичів
Бояри формувалися з родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що ставали землевласниками. Поділялися на: «великих» — воєводи, тисяцькі; «менших» — соцькі, десяцькі, дворецькі, тіуни; «земських»
Дружинники найближче оточення князя, допомагали йому у всіх справах, за що одержували значну матеріальну винагороду
Заможні городяни купецтво (в Києві і Галичі об’єднувалось у професійні союзи), князі, бояри, княжа адміністрація

«Чорні люди» Київської Русі

Селянство Найчисельніша верства суспільства
Смерди Особисто вільні селяни, становили більшість усіх станів, мали своє господарство, володіли землею, виплачували державі данину, виконували на її користь деякі повинності
Закупи Селяни, що втратили своє господарство і потрапилив залежність до феодала. Закон забороняв перетворювати

тимчасову залежність у постійну

Рядовичі Смерди, що уклали з феодалом «ряд» — договір про найм або позику — і відповідно до нього працювали в господарстві феодала. їхнє становище було таким же, як і закупів (феодально залежні)
Холопи У повній власності феодала; становище, наближене до рабського, обслуговували потреби панського двору, за гарну службу могли одержати волю. У XII—XIII ст. їхнє становище покращилося і наблизилося до становища феодально залежних селян
Міські жителі-міщани Відігравали помітну роль у житті суспільства
Ремісники, торговці Особисто вільні, платили податки і виконували повинності на користь міст
Нижчі прошарки
Наймити Смерди, що розорилися, або міщани, що за певних умов наймалися працювати на феодала
Челядь Різні категорії залежного населення, яке можна було продавати, дарувати або передавати в спадщину
Ізгої Особи, що випали зі своєї соціальної групи та втратили з нею зв’язок. Ними могли стати вільні селяни, купці, діти священиків і навіть князі. Закон охороняв їхнє життя високими штрафами, оскільки вони залишалися особисто вільними

 

 

Боярин – землевласник, феодал.

Смерд – селянин, що володів земельним наділом і платив князю данину.

Рядович – селянин, що уклав з боярином договір («ряд») про тимчасову роботу на нього.

Закуп – селянин, що потрапив у залежність до феодала, взявши у нього борг «купу».

Холоп – селянин, що не мав свого господарства, перебував у повній залежності від феодала.

3.   Господарське життя.

Розгляд питання про господарське життя Київської Русі відбувається шляхом опрацювання учнями інформаційних карток. Перед цим учні виконують завдання:

¾   Назвіть основні заняття східних слов’ян напередодні утво­рення в них держави.

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у вісім груп, кожна з яких отримує інформаційну картку (або ілюстрацію) та завдання до неї.

Інформаційна   картка   1

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

…У Х ст. на Україні користувалися залізним лемешем, і тут дістала поширення відносно прогресивна двопільна і трипільна сівозміни (за якою одна друга чи одна третя орної землі лишала­ся під паром). Культивувалися переважно пшениця, овес, жито, ячмінь. Значного поширення серед селян на Русі набула вигодівляхудоби. Це забезпечувало їх не лише м’ясом та молоком, але й шкірою для одягу та взуття. Те ж саме можна сказати про розведення коней, свиней, овець, гусей, курей і голубів. Використання волів уможливлювало землеробство в ширших масштабах.

1)    Про які види господарства в Україні часів Київської Русі йдеться в уривку   документа?

2)    Які сільськогосподарські культури вирощували селяни? Яких тварин вигодовували вдома?

3)    Які два види землеробства існували в цей період?

Інформаційна   картка   2

Ознайомтеся з народними піснями та дайте відповіді на запи­тання.

Ой виорю я нивку довгесеньку       Ой чиє ж то поле

Та посію гречку гарнесеньку.         Зажовтіло стоя?

А вродила гречка                            То Богданка поле

Мала невеличка —                           Зажовтіло стоя…

Гречка!                                             Женці молодії,

Ізберу я женців                                 Серпи золотії.

Дівок та молодців,                           Ми ж свому Богдану

А старії баби                                    Ізробили славу:

Гречку в’язали…                              Житечко пожали,

Ізберу, ізмелю,                                 В снопи пов’язали,

Галушок наварю —                        У копи поклали.

Гречка!

 

1)    Які заняття слов’ян відображені в наведених піснях?

2)    Які сільськогосподарські культури вирощували слов’яни?

Інформаційна   картка   3

Розгляньте ілюстрацію та дайте відповіді на запитання.

 

Важкий дерев’яний плуг: 1 — леміш; 2 — полиця; 3 ~ чересло; 4 — колісний передок

1)   Які знаряддя праці використовувалися в землеробстві?

2)    Яка тяглова сила використовувалася в землеробстві?

3)    Чи можна стверджувати,  що землеробство розвивалося прогресивно?

Інформаційна картка   4

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте від­повіді на запитання.

Кузня. Гуде полум’я в ковальському горні. Милоніг роздуває його міхами, і домоткана сорочка вже мокра від поту. Ось виш­нево-червоні смужки металу стають білими, і батько зупиняє жестом хлопчика. Величезними щипцями він вихоплює з горна ці смужки, одні кидає на наковальню, інші загартовує, занурю­ючи у великий горщик із холодною водою. Милоніг уже знає: смужки, загартовані таким чином один раз, — залізо, декіль­ка разів — сталь. Батько зі старшим братом згинають сталеві й залізні смужки (начебто косу заплітають), а потім приварю­ють їх і витягують. І тільки тоді починають кувати меч. Батько постукує маленьким молоточком то по розпеченому бруску, то по краю наковальні. І, начебто у відповідь на його передзвони, гримить кувалдою брат. Милоніг знову береться за ручки міхів. Він без перерви нагнітає повітря в піч, підтримуючи полум’я. Меч уже готовий: темна смужка заліза на його лезі чергується зі світлою — сталевою смужкою. Сталь дає міцність, залізо — гнучкість. Ніколи не зламається такий меч у битві.

Приїжджають до Києва заморські купці, щоб придбати побільше таких мечів та дізнатися про секрет їхнього виготов­лення.

1)    Про який вид давньоруського ремесла свідчить уривок із документа?

2)    Які факти свідчать про високу майстерність руських збро­ярів?

Інформаційна   картка   5

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте відповіді на запитання.

Ось золотар Гліб з учнем Ярошкою взялися до роботи.

— Форму для браслета, — пояснює Гліб, — робимо спо­чатку з воску. Змазуємо її глиною і ставимо в розпечену піч. Висохне глина — виплавимо віск. Застигне — розіб’ємо мо­лотком, нерівності знімемо маленьким напильником. Але це найлегше. Важко вибити на браслеті малюнок. Візьми шильце й молоточок і спробуй за моїми відмітками вибити малюнок. Ех, Ярошко, Ярошко! Нерівно в одному місці вдарив. Чи то око тебе підвело, чи то рука затремтіла. А наш брат, золо­тар, помилятися не повинен. У Чернігові жодна молодиця не вийде на вулицю без наших колтів, підвісок і браслетів. Та й в інших містах також.

1)    Про який вид давньоруського ремесла йдеться в тексті?

2)    Як ви гадаєте, чому ювелірне ремесло набуло великого по­ширення на Русі?

3)  Чи існувало в ремісників прагнення покращити результати своєї праці? Чому?

Інформаційна   картка   6

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте від­повіді на запитання.

Для багатьох ремісничих спеціальностей основним матеріа­лом була деревина. її використовували в будівництві, для виго­товлення знарядь праці, предметів побуту тощо. Бондарі робили , з дерева бочки, стельмахи — вози, колісники — колеса, столяри — різні за формою та призначенням скрині, столи, лави. Теслярі й столяри будували житла, господарчі будівлі, культові споруди, мости, виготовляли ткацькі верстати, дерев’яні плуги, борони, інше сільськогосподарське знаряддя.

1)    Про які види ремесел йдеться в уривку документа?

2)    Який вид ремесла зображено на ілюстрації?

3)    Які прогресивні зрушення в роз­витку цих ремесел ви можете від­значити?

Інформаційна   картка   7

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела та дайте від­повіді на запитання.

…У Київській Русі торгівлею займалися активно не тільки бояри, а й сам князь. Більшу частину року перші правителі витрачали на збір данини в близьких і далеких землях своїх володінь, на перевезення її до Києва та на спорядження великої флотилії, що Дніпром везла до Константинополя невільників, хутра, льон, мед, віск та інший товар, який обмінювався на предмети розкоші. Навіть коли князі й бояри ставали більш осілими й прибирали у власність великі земельні володіння, значна частина продукції їхніх господарств призначалася для чужоземних ринків. Для заняття торгівлею існували різно­манітні можливості, оскільки в руських містах сформувався численний прошарок купців, а його найбільш впливові й замож­ні представники вели заморську торгівлю й користувалися од­наковими з боярами політичними й юридичними правами. Але у величезній більшості його складали просто дрібні крамарі, які торгували на внутрішньому ринку…

1)    Про який вид господарства йдеться в тексті?

2)    Які види торгівлі розвивалися на Русі?

3)    Які категорії населення займалися торгівлею?

4)  Пригадайте, який важливий торговельний шлях проходив територією Київської Русі?

Інформаційна   картка   8

Розгляньте ілюстрації та дайте відповіді на запитання.

 

Срібна монета часів Ярослава Мудрого     Давньоруські монетні гривні XI—XII ст.

1)    Прослідкуйте еволюцію грошей у Київськії! Русі.

2)    Яке це мало значення для держави?

Метод «прес».

За допомогою методу «прес» учні висловлюють свої думки щодо запитання: який вид господарства становив основу еконо­міки на Русі, тобто був головним?

 

Земля – головне джерело багатства. Більша частина землі належить феодалу. Селяни залежать від феодала, але мають і свої наділи. Основою господарства є землеробство. Вирощують жито, овес, ячмінь, просо, пшеницю, горох, боби, часник, цибулю, ріпу, хміль. Із садових культур розводять яблуні, груші, сливи горіхи, виноград.

Займаються також скотарством. Для пасовиськ використовують луки, степи. Худобу розводять для задоволення власних потреб у продуктах харчування, а також як робочу силу. Вирощують рогату худобу, коней, овець, свиней, з домашньої птиці: курей, качок, гусаків.

Лісові хащі багаті на різних звірів, тут водяться зубри, тури, лосі, лосі, на яких селяни полюють. Велику роль відіграє також бортництво – збирання меду бджіл, що поселяються в бортях – дуплах дерев.

Селяни також займаються збиранням диких фруктів, грибів, ягід, грибів.

Розвиваються різні ремесла: ковальство, гончарство, ткацтво й ін.

А свої землі феодал має право передати у спадщину синові.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Метод «дерево рішень».

Учитель об’єднує учнів у дві групи: перша досліджує полі­тичний устрій Київської Русі, а друга — соціальний. Також учні дають відповідь на запитання: чи можна стверджувати, щоКиївська Русь за формою політичного і соціального устрою була особливою, своєрідною феодальною державою? Чому?

Кожна група репрезентує свої рішення, доводить слушність своїх думок.

«Дерево рішень» може мати такий вигляд.

 

Політичний устрій Соціальний устрій
В управлінні державою перепліталися три моделі: монархічна (князь) аристократична (Боярська дума); демократична (віче). Управління часто відбувалося не тільки шляхом співпраці цих трьох елементів, а й протистояння міме ними Темпи феодалізації суспіль­ства були значно уповільне­ними, ніж у країнах Європи. Виникнення та становлення великого землеволодіння не зумовило масове обезземе­лення селян,значна частина яких залишалися вільними

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Icon of Урок 10 Урок 10 (61.5 KiB)
Вы можете оставить комментарий, или ссылку на Ваш сайт.

Оставить комментарий